Ксардас

Ксардас — некромант і, за лором, тринадцятий та наймогутніший із магів, які створили Бар’єр над Долиною Рудників. Колись очільник Магів Вогню в Старому таборі, він покинув орден і табір — частково, щоб уникнути кровопролиття за дедалі більшої тиранії Гомеза, — і звернувся до забороненого вивчення некромантії. Тепер він мешкає в похмурій вежі глибоко в оркських землях, яку охороняють големи, вогняні ящірки й демони, розірвавши контакт із колишніми колегами. Ксардас стає ключовим провідником пізньої гри: коли Безіменний герой дістається його вежі, некромант пояснює справжню ситуацію в колонії й застерігає, що план Магів Води підірвати рудний насип і розбити Бар’єр не торкнеться глибшої загрози — демона Сплячого, якого намагається закликати Братство. Він спрямовує Героя до Вигнаного оркського шамана, ключа до розуміння Сплячого, і впізнає віднайдений клинок Героя як Урізіель, давню й могутню магічну зброю, позбавлену своєї аури. Ксардас готує особливу формулу, потрібну для перезарядження меча, що дає Герою змогу протистояти інакше невразливим ворогам у Храмі Сплячого. У межах Готики 1 він також може навчити шостого кола магії, зробивши Героя Некромантом, і згодом стає однією з найважливіших повторюваних постатей усієї серії.